Початок вересня для першокласників та їх батьків завжди непростий період. Так було і раніше. Після революційних подій 1917 року звичайні турботи посилювалися ще й освітньою реформою. У той час і Українська Народна Республіка, а пізніше і Українська Держава П. Скоропадського почали поступово впроваджувати у школах навчання українською мовою. Значними тиражами виходили нові підручники, за якими мали навчатися школярі. У 1918 році «Товариство шкільної освіти» надрукувало 950 000 примірників «Граматики» і 900 000 «Читанок» для першого класу. За літні місяці перед початком учбового року на спеціальних курсах вдалося підготувати учителів за новою програмою.

Що ж чекало першокласників у тій реформованій школі? З початком 1918-1919 навчального року вони мали вивчати Закон Божий (церква ще не була остаточно відділена від держави), рідну мову, арифметику і співи. По можливості, до цих занять додавалися малювання, ліпка, вирізування та моделювання. З третього класу починали вчити російську мову і підготовчий курс історії України, її географії (краєзнавства) та природознавства.

Не зважаючи на труднощі тих часів, реформа була досить успішною: вперше вдалося перевести на українську мову навчання більшість початкових шкіл. Як писав історик Орест Субтельний, «за якихось кілька місяців Гетьманщина мала на своєму рахунку такі здобутки у царині культури, про які так мріяли багато поколінь нашої інтелігенції».