В 1917 році з Петербурга до Києва перебралося чимало українців. Серед них були і художник Георгій Нарбут (1886-1920), який оселився в Георгіївському провулку та літературознавець Павло Зайцев (1886-1965), що зняв помешкання на Андріївському узвозі. Навколо них швидко зорганізувався “музей и клуб” всього наукового бомонду Києва.
Згодом у цьому колі «народилася» постать українського Козьми Пруткова – Лупи Грабуздова. Йому розробили солідний родовід аж від часів Хмельницького, від його імені вівся щоденник «Діаріуш» – збірка різних веселих історій, писалися спогади та вірші.
Трохи пізніше Лупа Грабуздов (Грабуздович) створив цикл пародій на тодішніх українських поетів, серед яких була і епіграма на Павла Тичину:

Навколо – комуна,
А космос – в душі,
Че-ка ж над ухом:
– Бреши,
А пиши!