Творці Музею Однієї Вулиці намагаються відкрити таємниці Андріївського узвозу вже протягом багатьох років. Мініатюрний за своїм розміром, проте глибокий за внутрішнім змістом, музей – одне з найбільш привабливих туристичних місць Києва. Насичена експозиція сповнена історичними документами, рукописами, автографами, старовинними листівками, фотографіями та значною кількістю старовинних домашніх речей. Досліджуючи музей, відвідувачі заглиблюються в атмосферу історичної ностальгії, немов мандруючи машиною часу.
Колекція Музею Однієї Вулиці присвячена історії Андріївського узвозу та його видатним мешканцям. Чільне місце експозиції відведено цікавим випадкам, історіям та міським байкам про будинки Адріївського узвозу та про їх відомих власників.
Кілька музейних вітрин розповідають про Андріївську церкву, Замок Річарда Левове Серце та інші будівлі Адріївського узвозу. Пов’язаний з містичною легендою про привидів Замок Річарда ще з початку ХХ століття приваблював українських митців – Ф. Красицького, Г. Дядченка, І. Макушенка та скульптора Ф. Балавенського. Музей володіє унікальною колекцією їх художніх робіт.
Український філолог П. Житецький, арабіст та професор Київської духовної академії Т. Кезма, журналіст та суспільний діяч А. Савенко, український письменник Г. Тютюнник мешкали у будинку №34 у різні періоди ХХ століття. Пам’ятні речі, що належали вищезгаданим людям, а також викладачам Київської духовної академії А. Булгакову, С. Голубєву, П. Кудрявцеву, Ф. Титову, А. Глаголєву, славетним лікарям Т. Яновському та Д. Попову, а також іншим видатним особистостям складають найціннішу частину музейної колекції.
У 2002 році Музей Однієї Вулиці став номінантом Європейського музейного форуму – міжнародної організації під егідою Ради Європи та під патронажем Королеви Бельгії Фабіоли. Музей був першим та єдиним серед українских музеїв, що брав участь у даному форумі.