1 червня 2012 року у виставковій залі Музею Однієї Вулиці відкрилася виставка «З піснею через світ», присвячена життю та творчій діяльності видатного українського диригента та композитора, багаторічного мешканця Андріївського узвозу Олександра Кошиця (1875-1944).

Він згадував: «І893-1894 рік жив на квартирі у Козлінської по Андріївсько-му спуску в будинку Чернявського. Кожного вечора ми ходили на Флорівську горку, лягали в траву і лежали там до пізньої ночі. Молодий місяць стояв прямо перед нами у небі, внизу світились вогники на Гончарах, Воздвиженській вулиці, та Діхтярах…

Я наняв собі окрему кімнату в домі Ребенка по Андріївському спуску, але прожив там недовго і переїхав на семинарську квартиру Рибчинської, якраз проти Андріїв-ського садка і дому Андріївської церкви…
Я перейшов на помешкання до Івана Йосиповича Шатрова /номер 22 по Андріївському спуску/. Він належав до типових київських старофасонних міщан, був ходячою традицією Києва та зразком давно минулого патріархального київського життя. Досить сказати, що він купив хату у того Сєркова /Сірка/, якого виведено в комедії Нечуя-Левицького “За двома зайця-ми” та знав прототипів, з натури яких малював автор персонажів своєї комедії. Іван Йосипович міг оповідати годинами про старе київське життя, що він і робив, як ми бувало сидимо в його кабінеті…»

Мрією всього життя О.Кошиця було створення професійної хорової капели, яка протягом 1919-1944 років дала понад 1000 концертів в різних куточка земної кулі (Чехословаччина, Австрія, Швейцарія, Франція, Бельгія, Голландія, Англія, Німеччина, Польща, Іспанія, США, Аргентина, Уругвай, Бразилія, Канада, Куба, Мексика). На виступі українського хору в Мехіко був зафіксований світовий рекорд кількості присутніх – 32 тисячі осіб.
Газети Америки та Європи із захопленням писали: «Українці співають пісні свого краю, релігійні та світські, характер цих пісень відмінний від російських, бо він не має фаталістичного песимізму росіян. Він бадьорий, повний рішучості та оптимізму. Тому і в музиці його є щось освіжаюче, сильне, стверджуюче. В ній звучить кохання, боротьба, радість життя. І коли б пісня була б державою, то Україна зайняла б вчора перше місце поміж народами»…
Одного разу американський композитор Джордж Гершвін почув у виконанні хору Кошиця колискову «Ой, ходить сон коло вікон…», і мелодія цієї пісні лягла в основу арії «Summertime», яка згодом стала одним з найпопулярніших світових джазових стандартів.
Спеціально до цієї виставки Музеєм було придбано у США два оригінальних фотопортрета Олександра Кошиця з автографами, подаровані ним у 1923 році Концертному залу у Мехіко, де Капела мала шалений успіх.