Початок ХХ століття людство зустріло ревінням автомобільних моторів, хоча й було тих автомобілів ще дуже небагато. У Києві в 1913 році було тільки 328 машин, проте працювали представництва відомих автомобільних компаній – «Пежо», «Фіат», «Форд», «Бенц».
Наймасовішою в світі маркою авто тоді був «Форд», що випустив близько мільйона автомобілей, але така перевага досягалася за рахунок величезного авторинку в США – 1 300 000 авто на 1914 рік. У Російській імперії автомобілей було всього близько 10 000. Мала поширеність того ж «Форду» в імперії пояснювалась невеликою чисельністю середнього класу, на який були розраховані такі машини. «Форд» дійсно коштував набагато дешевше (2000 руб.), ніж європейські автомобілі (5000-17000 руб.) Але якість його була дещо гіршою, він частіше ламався, тому багаті люди, які могли дозволити собі автомобіль, зазвичай обирали дорожчі, але надійніші марки.
Серед перших кількасот київських автомобілістів був і корифей українського театру М. Садовський. Про це згадує в своїх спогадах хормейстер Олександр Кошиць: «Микола Карпович мав уже тоді автомобіля. Треба сказати, що купив він його після довгого з нашого боку цькування, що мовляв: “Хазяїн найкращої української трупи, а їздить на чужих конях, та й то коли його запросять!” Як звичайно, скупенький Микола Карпович купив собі не нове авто, а держане, і думав ощадити на цьому, а воно вийшло дорожче, бо за направку його заплатив нарешті вдвоє більше, ніж за самий автомобіль. Артист Милович, що був у нього разом і за шофера, як почне бувало розказувати, як той автомобіль їде, то ми помираємо зо сміху. Раз ледве не прийшло до катастрофи: замість того, щоб у ворота, він заїхав в рів…
Памятаю, як ми вирвались за місто і помчали в холодновату імлу лісів, як нас огорнула тиша і таємничість ночі, потягло пахощами трав і сосни, з темряви нам на зустріч полетіла сумно-біла скатірть шосе… здавалось, що ми стоїмо на місці, а дорога біжить нам на зустріч і несе з собою пахучий свіжий вітрець, що так чудово прохоложує чоло, наповняє груди, бадьорить, а разом і клонить до сну».