В 1904 році художник Фотій Красицький (1873-1944) на прохання своєї доброї приятельки Лесі Українки (1871-1913) створив її портрет. Картина писалась в дещо незвичному антуражі з використанням церковних свічок, які дали м’яке освітлення натури, а поетеса сиділа, дивлячись на ікону Миколи Чудотворця.
Фотій Красицький змалював Лесю Українку такою, якою вона була на час позування – виснаженою хворобою, але зі стійким характером. Він планував продемонструвати свій витвір широкому… загалу на виставці українського мистецтва у Львові в 1905 році, проте організатори були проти і критикували його за суперреалістичний підхід. На їх думку, поетесу варто було б зобразити здоровою, красивою і квітучою жінкою. У зв’язку з цим, художник намалював інший портрет Лесі, де вона сидить біля вікна, а вся кімната потопає в зелені та сонячних променях.
Однак поетесі більше припав до вподоби саме перший портрет. У травні 1913 року вона вирішила повторити його у фотографії. Її кузен Юрій Тесленко-Приходько зробив знімок, і на сьогодні це є останнє прижиттєве зображення Лесі Українки.
Тривалий час Музей Однієї Вулиці мріяв поповнити власну колекцію робіт Фотія Степановича портретом Лесі Українки в першому варіанті. І лише нещодавно нащадки видатного митця вирішили передати нам цю роботу, яка вже посіла чільне місце в музейній експозиції і незмінно притягує до себе захоплені погляди відвідувачів.